Бронювання по-новому: що змінить постанова КМУ № 1328 від 23 жовтня 2026 року

Кабінет Міністрів України ухвалив постанову від 23 жовтня 2026 року № 1328, яка передбачає суттєві зміни в організації бронювання військовозобов’язаних працівників, визначенні підприємств критично важливими та погодженні збільшення лімітів бронювання.

Головна новація — створення Координаційного центру, який братиме участь у погодженні критеріїв критичної важливості, розгляді пропозицій щодо бронювання понад установлені ліміти та перегляді рішень про надання підприємствам статусу критично важливих.

Розглянемо, що саме змінюється для роботодавців, підприємств, установ та органів влади.

1. Створюється Координаційний центр з питань бронювання

Постановою утворено Координаційний центр з організації бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час.

Це тимчасовий консультативно-дорадчий орган Кабінету Міністрів України.

До його основних завдань належать:

- координація роботи державних органів з питань бронювання;

- розгляд пропозицій щодо визначення підприємств, установ та організацій критично важливими;

- погодження критеріїв, за якими підприємства можуть отримати статус критично важливих;

- розгляд пропозицій щодо збільшення обсягів бронювання;

- моніторинг інформації про військовозобов’язаних працівників;

- надання рекомендацій щодо скасування рішень про визначення підприємств критично важливими.

До складу Центру входять представники Міністерства економіки та довкілля, Міністерства оборони, Міністерства цифрової трансформації, Міністерства внутрішніх справ, Пенсійного фонду України, Держпраці та інших державних органів.

Що це означає?

Процедура визначення критично важливих підприємств і погодження збільшення лімітів бронювання стає більш централізованою. Відповідні державні органи повинні враховувати рекомендації та пропозиції Координаційного центру в передбачених постановою процедурах.

Водночас Центр не підміняє державні органи, уповноважені ухвалювати остаточні рішення.

2. Змінюється процедура отримання статусу критично важливого підприємства

Постанова змінює критерії та порядок визначення підприємств, установ і організацій критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Які підприємства зможуть претендувати на цей статус?

У новій редакції пункту 4 відповідних Критеріїв та порядку визначено, що критично важливими можуть бути підприємства, установи й організації, тимчасове припинення або значне скорочення діяльності яких через мобілізацію працівників може завдати шкоди:

• обороноздатності держави;

• функціонуванню критичної інфраструктури;

• життєзабезпеченню населення;

• макрофінансовій стійкості держави.

Важливим є те, що така значущість має підтверджуватися перевірюваними показниками.

У постанові також перелічено сфери діяльності, у яких можуть працювати відповідні підприємства:

• оборонно-промисловий комплекс;

• паливно-енергетичний комплекс;

• житлово-комунальне господарство;

• добувна та переробна промисловість;

• агропромислове виробництво;

• роздрібна торгівля;

• будівництво;

• транспорт і логістика;

• інформаційні технології;

• банківська діяльність;

• охорона здоров’я;

• зв’язок.

Окремо передбачено можливість визначення критично важливими аварійно-рятувальних служб, а також підприємств у сферах, додатково узгоджених Координаційним центром за обґрунтованим зверненням відповідного державного органу.

Важливо: сам факт роботи в одній із перелічених галузей не означає автоматичного отримання статусу критично важливого підприємства. Необхідно відповідати встановленим критеріям і пройти відповідну процедуру.

3. Встановлюються строки розгляду документів підприємств

Постанова конкретизує строки, у які державні органи повинні розглядати звернення щодо визначення підприємств критично важливими.

Процедура передбачає такі етапи:

Розгляд звернення підприємства відповідним державним органом Не більше 7 робочих днів

Надання рекомендацій та пропозицій Координаційним центром Не більше 1 календарного місяця з дня отримання звернення державного органу

Ухвалення рішення державним органом після отримання рекомендацій та пропозицій Не більше 3 робочих днів

За результатами розгляду державний орган ухвалює рішення про визначення підприємства критично важливим або надає письмову відмову з обґрунтуванням невідповідності встановленим критеріям.

Якщо є обґрунтована потреба в невідкладному розгляді, державний орган може звернутися до Координаційного центру з відповідним проханням. У такому випадку рекомендації та пропозиції мають бути надані не пізніше ніж через 7 робочих днів із дня отримання звернення.

Зверніть увагу: це строк надання рекомендацій Координаційним центром, а не гарантований загальний строк проходження всієї процедури.

Практичний висновок для роботодавців: документи доцільно готувати завчасно, не відкладаючи подання до моменту завершення чинного рішення про критичну важливість.

4. Збільшення ліміту бронювання відбуватиметься за оновленою процедурою

Постанова змінює механізм погодження збільшення кількості військовозобов’язаних працівників, яких можна забронювати.

Для критично важливих установ

Кількість заброньованих працівників може перевищувати 50% за рішенням відповідного державного органу, який визначив установу критично важливою.

Таке рішення ухвалюється з урахуванням рекомендацій і пропозицій Координаційного центру.

Обґрунтовані пропозиції щодо збільшення ліміту подаються до Центру відповідним державним органом.

Для підприємств окремих галузей

Передбачено спеціальні правила для критично важливих установ оборонно-промислового та паливно-енергетичного комплексів, а також визначених постановою підрядних організацій і виробників трансформаторного обладнання, які забезпечують функціонування енергетичної та газотранспортної систем.

Для відповідних установ передбачено такі правила:

• загальний ліміт бронювання — не більше 95% кількості військовозобов’язаних працівників, зазначеної у відповідному рішенні Міноборони або Міненерго;

• усі військовозобов’язані працівники, безпосередньо залучені до виробничих процесів критично важливих установ, підлягають обов’язковому бронюванню;

• збільшення ліміту понад 95% можливе за рішенням Міноборони або Міненерго з урахуванням узгоджених рекомендацій і пропозицій Координаційного центру.

Отже, ліміт у 95% не є безумовно остаточним для всіх відповідних підприємств, оскільки постанова передбачає можливість його збільшення за спеціальною процедурою.

Для інших передбачених постановою категорій критично важливих підприємств також оновлено порядок погодження збільшення ліміту.

5. Посилюється увага до дотримання правил військового обліку

Одна з важливих змін стосується керівників підприємств, які претендують на збільшення обсягів бронювання.

Постанова передбачає, що підставою для відмови Координаційного центру в розгляді обґрунтованих пропозицій щодо збільшення ліміту може бути, зокрема, встановлення фактів систематичного порушення керівником критично важливої установи вимог законодавства у сфері організації та ведення військового обліку.

Як приклади таких обставин зазначено:

- наявність протягом останніх 12 місяців двох або більше документально підтверджених фактів порушень;

- притягнення керівника до адміністративної відповідальності за відповідні порушення.

Зверніть увагу на формулювання: йдеться про підставу для відмови в розгляді пропозицій щодо збільшення обсягів бронювання, а не про автоматичне анулювання всіх відстрочок працівників підприємства.

Тому роботодавцям важливо не лише відповідати критеріям критичної важливості, а й належно організувати військовий облік, своєчасно оформлювати документи та усувати виявлені порушення.

6. Для окремих категорій установ уточнюються правила бронювання

Постанова містить і низку спеціальних змін.

Представництва донорських установ та виконавці проєктів міжнародної технічної допомоги.

За загальним правилом кількість військовозобов’язаних працівників, яких можна забронювати, не повинна перевищувати 50% кількості військовозобов’язаних працівників, безпосередньо залучених до виконання завдань одного проєкту, і водночас не може перевищувати семи осіб.

Водночас передбачена можливість перевищити ліміт у сім осіб за рішенням Державного секретаря Кабінету Міністрів України, якщо до виконання завдань одного проєкту залучено понад сім військовозобов’язаних працівників. Збільшення можливе в межах 50% загальної кількості військовозобов’язаних працівників.

Окремі посади у сфері аудиторської діяльності.

Порядок бронювання доповнено категорією осіб, які обіймають посаду керівника в суб’єкті, уповноваженому законом здійснювати функції публічної адміністрації з питань спеціального нагляду за аудиторською діяльністю.

Зміни в переліку організацій.

Постанова також уточнює окремі положення щодо підприємств і установ, зокрема замінює згадку про державне підприємство «Державний оператор тилу» на державне підприємство «Український центр “Безпека”».

Ці зміни стосуються визначених категорій і не означають автоматичного поширення спеціальних правил на всіх роботодавців.

7. Статус критично важливого підприємства можуть переглянути

Постановою передбачено механізм надання Координаційним центром рекомендацій і пропозицій щодо скасування рішень про визначення підприємств, установ та організацій критично важливими.

Такі рекомендації можуть надаватися, зокрема, за наявності відповідних звернень правоохоронних органів.

Водночас рекомендація Координаційного центру сама по собі не є рішенням про автоматичне скасування статусу.

Вона стає підставою для розгляду питання відповідним державним органом.

Отже, статус критично важливого підприємства не варто сприймати як безумовно гарантований на весь період воєнного стану. Підприємству потрібно й надалі відповідати встановленим критеріям і дотримуватися вимог законодавства.

8. Чи збережуть чинність уже ухвалені рішення?

Так. Постанова містить перехідні положення щодо раніше ухвалених рішень.

Рішення про критичну важливість

Рішення про визначення підприємств, установ та організацій критично важливими, які є чинними на дату набрання чинності постановою № 1328, залишаються чинними протягом строку, на який їх було прийнято, за винятком рішень, скасованих у передбаченому постановою порядку.

Однак органи влади повинні переглянути критерії та проаналізувати відповідність підприємств оновленим вимогам.

Якщо підприємство втратить підставу, на якій його було визнано критично важливим, через виключення відповідного критерію, рішення про критичну важливість має бути скасовано.

Рішення про збільшення обсягів бронювання

Постанова окремо врегульовує дію рішень Міноборони про збільшення лімітів бронювання:

• рішення, прийняті до набрання чинності постановою КМУ від 8 грудня 2025 року № 1608, залишаються чинними протягом строку дії рішення про критичну важливість, але не довше ніж до 8 грудня 2026 року;

• рішення, прийняті після 8 грудня 2025 року, залишаються чинними протягом строку дії рішення про критичну важливість, але не довше строку, визначеного у відповідному рішенні Міноборони.

Ці положення важливо врахувати підприємствам, які вже отримали право бронювати працівників понад стандартний ліміт.

9. Що потрібно зробити підприємствам уже зараз?

Постанова рекомендує підприємствам, установам та організаціям, які мають намір отримати статус критично важливих, завчасно подавати документи до відповідних державних органів.

Крім того, роботодавцям доцільно:

1. Перевірити чинність рішення про критичну важливість. З’ясувати строк його дії та підстави, за якими підприємство отримало статус.

2. Переглянути відповідність критеріям. Оцінити, чи зберігаються підстави для визначення підприємства критично важливим за оновленими правилами.

3. Перевірити стан військового обліку. Переконатися, що документи оформлено належним чином, а виявлені порушення усунуто.

4. Завчасно підготувати документи для бронювання. Не відкладати звернення до завершення строку дії чинних рішень.

5. Перевірити підстави для збільшення ліміту. Якщо підприємству потрібно бронювати понад установлений відсоток працівників, підготувати обґрунтування та з’ясувати, який державний орган має ініціювати відповідну процедуру.

6. Контролювати строки оформлення бронювання. Для рішень про збільшення ліміту постанова передбачає окрему процедуру внесення змін до Єдиного переліку через портал «Дія» та строк здійснення бронювання.

Останній пункт особливо важливий: згідно з оновленим пунктом 9¹ Порядку, бронювання в межах збільшеного ліміту потрібно здійснити протягом десяти робочих днів із дня подання відповідного повідомлення через портал «Дія». Якщо цього не зробити в установлений строк, рішення про збільшення обсягів бронювання втрачає чинність.

Після закінчення строку дії такого рішення керівники державних органів і критично важливих установ повинні протягом п’яти робочих днів вжити заходів через портал «Дія» для анулювання наданих відстрочок.

Мета постанови КМУ від 23 жовтня 2026 р. № 1328 – запобігання виникненню незаконних схем працевлаштування та створенню умов ухилення від мобілізаційних заходів, мінімізація можливості маніпулювання чисельністю військовозобов’язаних працівників під час процедури бронювання, а також уточнення обсягів бронювання військовозобов’язаних.

Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради