Військова пенсія за вислугу років: Верховний Суд роз’яснив, чи враховується пільгова вислуга за наявності менш ніж 25 календарних років служби

24 календарні роки служби — чи достатньо для військової пенсії? Верховний Суд пояснив, як рахувати пільгову вислугу

Чи може військовослужбовець отримати пенсію за вислугу років, якщо календарна тривалість його служби становить 24 роки, але з урахуванням пільгового обчислення загальна вислуга перевищує 25 років?

Це питання стало предметом розгляду у справі № 260/10138/25.

Постановою від 8 жовтня 2026 року Верховний Суд скасував рішення апеляційного суду, який відмовив колишньому військовослужбовцю в задоволенні позову, та залишив у силі рішення суду першої інстанції на його користь.

За обставин цієї справи Верховний Суд підтвердив, що під час визначення права на пенсію за вислугу років необхідно враховувати можливість пільгового обчислення періодів служби відповідно до законодавства, яке регулює ці правовідносини. Не можна автоматично обмежуватися лише календарною тривалістю служби, ігноруючи належні правові підстави для пільгового зарахування.

У чому полягала проблема?

Колишній військовослужбовець Державної прикордонної служби України був звільнений зі служби 6 червня 2024 року.

Згідно з наказом про звільнення, його вислуга становила:

24 роки — у календарному обчисленні;

12 років 4 дні — у пільговому обчисленні;

36 років 4 дні — загальна вислуга з урахуванням пільгового обчислення.

У жовтні 2025 року чоловік звернувся до Адміністрації Державної прикордонної служби України з проханням оформити необхідні документи для призначення пенсії за вислугу років.

Однак йому відмовили. Позиція відповідача полягала в тому, що для призначення пенсії за пунктом «а» частини першої статті 12 Закону України № 2262-XII необхідно мати не менше 25 календарних років вислуги, а календарна вислуга заявника становила лише 24 роки.

Інакше кажучи, орган фактично не врахував додаткові роки, отримані внаслідок пільгового обчислення служби, під час визначення самого права на пенсію.

Колишній військовослужбовець із такою позицією не погодився та звернувся до суду.

Що передбачає законодавство?

Основним нормативним актом у цій категорії справ є Закон України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 цього Закону пенсія за вислугу років може призначатися визначеним законом категоріям військовослужбовців незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати та на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.

Водночас стаття 17 Закону визначає періоди служби та інші періоди, які зараховуються до вислуги років, а стаття 17-1 передбачає, що порядок обчислення вислуги років і визначення пільгових умов призначення пенсій встановлює Кабінет Міністрів України.

На виконання цих положень Уряд прийняв постанову від 17 липня 1992 року № 393, яка регулює порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати відповідних пенсій.

Саме співвідношення Закону № 2262-XII і постанови № 393 стало ключовим для вирішення спору.

Чому важливими виявилися зміни до постанови № 393?

16 лютого 2022 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 119, якою змінив порядок обчислення вислуги років.

Зокрема, було закріплено розмежування між вислугою, яка враховується для призначення пенсії, та пільговою вислугою, яка використовується для визначення її розміру.

На такому підході й ґрунтувалася позиція апеляційного суду: якщо військовослужбовець мав лише 24 календарні роки служби, а законодавство вимагало 25 календарних років, підстав для призначення пенсії не було.

Проте в цій історії є важлива юридична обставина.

28 серпня 2025 року Шостий апеляційний адміністративний суд у справі № 640/13694/22 визнав протиправними та нечинними окремі положення постанови Кабінету Міністрів України № 119, зокрема ті, якими було змінено правила розмежування календарної та пільгової вислуги.

Отже, на момент звернення позивача за оформленням пенсійних документів правове регулювання вже зазнало змін унаслідок судового рішення.

Ця обставина мала принципове значення для оцінки того, які саме положення постанови № 393 належало застосовувати.

Що вирішили суди першої та апеляційної інстанцій?

Закарпатський окружний адміністративний суд 30 грудня 2025 року частково задовольнив позов.

Суд дійшов висновку, що вислуга років позивача з урахуванням пільгового обчислення має значення для визначення його права на пенсію. Відповідно, відмова в оформленні необхідних документів була визнана протиправною.

Адміністрацію Державної прикордонної служби України зобов’язали підготувати та передати необхідні документи до відповідного структурного підрозділу для подальшого оформлення й подання документів до Пенсійного фонду України.

Однак 26 травня 2026 року Восьмий апеляційний адміністративний суд скасував це рішення та повністю відмовив у задоволенні позову.

Апеляційний суд виходив із того, що для набуття права на пенсію необхідно мати саме 25 календарних років вислуги. Оскільки позивач мав 24 роки календарної служби, пільгові періоди, на думку суду, не могли бути використані для досягнення необхідного мінімуму.

Колишній військовослужбовець оскаржив це рішення у Верховному Суді.

Верховний Суд: чому апеляційний суд помилився?

Розглянувши касаційну скаргу, Верховний Суд звернув увагу на постанову від 13 травня 2026 року у справі № 420/21549/25, у якій уже було сформульовано правовий висновок щодо застосування законодавства про пільгову вислугу після визнання окремих положень постанови № 119 протиправними та нечинними.

Верховний Суд наголосив на кількох важливих моментах.

1. Потрібно враховувати правові наслідки судового рішення щодо постанови № 119.

Апеляційний суд обґрунтував свою позицію положеннями, які розмежовували вислугу для призначення пенсії та пільгову вислугу для визначення її розміру.

Однак окремі положення, що запроваджували таке регулювання, були визнані протиправними та нечинними судовим рішенням від 28 серпня 2025 року.

Тому Верховний Суд дійшов висновку, що апеляційна інстанція неправильно застосувала відповідні положення, не врахувавши правових наслідків цього рішення.

2. Пільгове обчислення вислуги не можна автоматично виключати під час визначення права на пенсію.

Статті 12, 17 та 17-1 Закону № 2262-XII необхідно застосовувати разом із нормативним регулюванням, яке встановлює порядок обчислення вислуги років.

Постанова № 393 покликана конкретизувати цей порядок, зокрема передбачати випадки, коли певні періоди служби зараховуються на пільгових умовах.

Верховний Суд погодився з тим, що в обставинах цієї справи вислуга, обчислена з урахуванням відповідних пільгових періодів, повинна братися до уваги під час визначення права на пенсію.

3. Суди мають застосовувати нормативні положення з урахуванням їхньої законності та чинних судових рішень.

Верховний Суд нагадав про загальний правовий підхід: суд не повинен застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, навіть якщо питання їхньої законності стало предметом судового розгляду.

У цій справі вирішальне значення мало те, що правове регулювання, на яке спирався апеляційний суд, уже було змінене внаслідок судового рішення про визнання окремих положень протиправними та нечинними.

Чим завершилася справа?

8 жовтня 2026 року Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу колишнього військовослужбовця.

Суд постановив:

- скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2026 року;

- залишити в силі рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2025 року.

Таким чином, Верховний Суд підтримав висновок суду першої інстанції про необхідність урахування пільгової вислуги під час визначення права позивача на пенсію за вислугу років.

Важливо розуміти: у цій справі суд вирішував спір щодо правомірності відмови в оформленні пенсійних документів. Рішення не означає, що кожному військовослужбовцю з менш ніж 25 календарними роками служби автоматично призначать пенсію. Необхідно встановити конкретні обставини служби, належні підстави для пільгового обчислення та застосовне законодавство.

Що це рішення означає на практиці?

Ця постанова має значення для колишніх військовослужбовців та інших осіб, пенсійне забезпечення яких регулюється Законом № 2262-XII.

По-перше, не варто обмежуватися лише цифрою календарної вислуги у військових документах. Потрібно перевірити, чи є періоди, які відповідно до законодавства можуть зараховуватися на пільгових умовах.

По-друге, слід розрізняти два питання: чи має особа право на призначення пенсії та яким буде її розмір. Правила обчислення вислуги для цих цілей можуть бути предметом окремого правового аналізу, а їх застосування залежить від відповідного нормативного регулювання.

По-третє, у разі відмови в оформленні документів необхідно з’ясувати, на яких саме нормах ґрунтується позиція уповноваженого органу. Якщо відмова спирається на положення, які були визнані протиправними та нечинними, це може бути вагомим аргументом для оскарження.

По-четверте, важливе документальне підтвердження вислуги. Для перевірки права на пенсію необхідно зібрати документи про проходження служби, накази, довідки про вислугу, а за потреби — документи, які підтверджують обставини для пільгового зарахування відповідних періодів.

Висновок

Постанова Верховного Суду від 8 жовтня 2026 року у справі № 260/10138/25 демонструє, наскільки важливо враховувати не лише буквальний зміст окремої норми, а й усю систему правового регулювання та наслідки судових рішень щодо нормативно-правових актів.

У цій справі Верховний Суд не погодився з підходом, за якого пільгова вислуга враховувалася виключно для визначення розміру пенсії. Суд підтвердив необхідність оцінювати можливість її зарахування також під час встановлення права на пенсію за вислугу років — відповідно до законодавства, застосовного до конкретних правовідносин.

Головне для військовослужбовців, які готуються до виходу на пенсію або вже отримали відмову: перш ніж погоджуватися з висновком про недостатню вислугу, варто перевірити правильність її обчислення, наявність пільгових періодів і правові підстави, за якими уповноважений орган ухвалив своє рішення.

Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради