Пошкоджена нежитлова нерухомість: як правильно зафіксувати руйнування та збитки

Як відомо, державна програма «єВідновлення» не поширюється на нежитлову нерухомість. Однак це зовсім не означає, що власники таких об’єктів позбавлені можливостей належним чином зафіксувати завдані війною руйнування та збитки.

Для цього на національному рівні вже існує низка інструментів, які можуть стати важливою частиною доказової бази для отримання відшкодування в межах майбутнього міжнародного компенсаційного механізму для нашої держави, що наразі розбудовується на базі першого компонента — Реєстру збитків для України (RD4U).

Однак саме у питаннях практичного застосування цих інструментів досі залишається чимало «білих плям». Передусім це пов’язано з недосконалістю окремих процедур та особливостями їх технічної реалізації. Це закономірно породжує різні трактування та хибні уявлення щодо того, які саме документи і в який спосіб доцільно отримувати в кожному конкретному випадку.

Наприкінці цього липня на запрошення Інститут законодавчих ідей ми з командою Поверни своє провели два практичні онлайн-тренінги, присвячені питанням фіксації руйнувань та збитків нежитловій нерухомості фізичних і юридичних осіб. До участі у заходах долучилися понад 100 представників правозахисних організацій, постраждалого бізнесу та бізнес-асоціацій.

Під час тренінгів вкотре переконалася, що навколо цієї теми досі існує чимало стереотипів. Пропоную спростувати найпоширеніші з них.

Стереотип 1. Інформаційне повідомлення про пошкоджене майно щодо нежитлової нерухомості фізичні особи подають безпосередньо в Дії, а юридичні — через ЦНАП або нотаріуса.

НАСПРАВДІ. На нормативному рівні дійсно закріплено право як фізичної, так і юридичної особи на подання інформаційного повідомлення згідно з Порядком № 380 щодо пошкодженого майна — житлових і нежитлових об’єктів.

Однак наразі технічна реалізація сервісу в Дії не забезпечує можливості подання такого повідомлення щодо нежитлової нерухомості. Як користувацький інтерфейс застосунку та порталу Дія, так і робоче «вікно» адміністратора ЦНАПу або нотаріуса дозволяють обрати лише житлові об'єкти і подати повідомлення від імені фізичної особи.

Водночас відсутність технічного функціоналу в Дії не унеможливлює ініціювання проведення комісійного обстеження щодо нежитлової нерухомості. Заява (повідомлення) від громадян або підприємств є однією з підстав для організації уповноваженим органом місцевого самоврядування виконання невідкладних робіт згідно з абзацом 2 пункту 4 Порядку № 473, у межах яких може бути проведене обстеження об'єкта. Порядком № 473 не встановлено спеціальної форми такої заяви. Тож вона може бути складена у довільній формі та подана у письмовому або електронному вигляді до уповноваженого органу.

Стереотип 2. Акт про пожежу ДСНС є універсальним способом підтвердження факту руйнування об’єкта.

НАСПРАВДІ. Акт про пожежу ДСНС охоплює далеко не всі випадки пошкодження нерухомого майна внаслідок обстрілів. Він складається відповідно до Порядку обліку пожеж та їх наслідків № 2030, тому його призначення — засвідчити факт пожежі та зафіксувати відомості про обставини її виникнення, а не підтвердити будь-яке пошкодження нерухомості через ворожі атаки.

Типові ситуації без пожежі:

• вибухова хвиля: вибиті вікна, двері, пошкоджений фасад, вивіски тощо;

• уламкові пошкодження без загоряння;

• пряме влучання боєприпасу без детонації та пожежі.

Стереотип 3. Збитки, завдані нежитловій нерухомості юридичних осіб внаслідок збройної агресії, оцінюються за загальними правилами оцінки майна.

НАСПРАВДІ. Визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок збройної агресії рф, здійснюється відповідно до Методики №3904/1223, затвердженої спільним наказом Мінекономіки та Фонду держмайна України від 18 жовтня 2022 року. Її положення мають пріоритет над іншими нормативно-правовими актами, методиками, рекомендаціями у сфері оцінки майна.

Три ключові особливості цієї методики:

Визначає не лише вартість майна

Методика передбачає визначення реальних збитків, упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності, а також потреб у відновленні майна. Таким чином, вона охоплює не лише оцінку вартості пошкодженого чи знищеного майна, а й втрати бізнесу та витрати, необхідні для його відновлення.

Враховує специфіку різних активів

Методика охоплює не лише нерухоме майно, а й об’єкти незавершеного будівництва, обладнання, транспорт, товарно-матеріальні цінності та інші активи підприємства. Для різних категорій активів застосовуються спеціальні підходи до визначення шкоди та обсягу збитків.

Допускає «дистанційний» огляд об'єкта

Особистий огляд проводиться за наявності безпечного доступу до майна. Якщо такий доступ відсутній, Методика дозволяє використовувати фото- і відеоматеріали, дані дистанційного зондування Землі та інші інформаційні джерела для проведення оцінки.

Ольга Оніщук