Не можете звільнитися через війну? Держава запровадила новий механізм

2 червня 2026 року набрала чинності постанова Кабміну від 01 квітня 2026 року № 410 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо розірвання трудового договору з ініціативи працівника з роботодавцем, місцезнаходженням якого є територія активних бойових дій або тимчасово окупована Російською Федерацією (далі — рф) територія». Нею запроваджено дворічну експериментальну процедуру, яка дозволяє українцям звільнитися онлайн, якщо їхній роботодавець залишився у зоні бойових дій або на тимчасово окупованій території.

У рубриці «Новини» від Юридичного порадника для ВПО розбираємось: для кого це актуально, як це працює та чого очікувати.

Чому взагалі виникла потреба у такому механізмі?

Уявімо ситуацію: людина евакуювалася, знайшла нову роботу або переїхала в безпечне місце, проте юридично досі вважається працівником компанії, офіс якої розташований на окупованій або небезпечній території. Роботодавець фізично недоступний — не може підписати наказ про звільнення, видати трудову книжку чи провести розрахунок. Людина, по суті, «привʼязана» до місця, якого вже немає.

Саме для вирішення цієї проблеми Уряд і запровадив спрощену процедуру: тепер достатньо подати заяву у застосунку «Дія» — і трудовий договір буде розірвано без участі роботодавця.

Хто може скористатися новим механізмом?

Скористатися правом на спрощене звільнення через «Дію» може працівник, який одночасно відповідає таким умовам:

1 - є громадянином України;

2 - досяг 18-річного віку;

3 - має паспорт громадянина України (у тому числі сформований засобами Єдиного державного демографічного реєстру);

4 - його роботодавець зареєстрований або фактично перебуває на території активних бойових дій або тимчасово окупованій рф території, яка включена до відповідного Переліку: https://cutt.ly/EtQxCR3s і для якої не визначено дату завершення бойових дій або окупації.

Важливо! Новий механізм діє лише щодо тих роботодавців, де ситуація залишається невизначеною. Якщо для відповідної території вже встановлено дату деокупації чи завершення бойових дій — цей порядок не застосовується.

Хто не може скористатись цим механізмом?

Дія постанови не поширюється на:

- керівників підприємств, установ та організацій — незалежно від форми власності;

- осіб, які обіймають виборні посади.

Тобто якщо ви директор, голова правління чи депутат місцевої ради — цей спрощений шлях, на жаль, не для вас. Решта ж працівників мають право ним скористатися.

Як подати заяву про звільнення в «Дії»?

Крок 1. Створіть особистий електронний кабінет на Порталі «Дія» або встановіть мобільний додаток «Дія» на свій смартфон.

Крок 2. Пройдіть електронну ідентифікацію та автентифікацію. Це можна зробити за допомогою:

- кваліфікованого електронного підпису (КЕП);

- «Дія.Підпис» («Дія ID»);

- одноразового пароля з SMS (для базової ідентифікації).

Крок 3. Оберіть у кабінеті послугу щодо подання заяви про розірвання трудового договору.

Крок 4. Заповніть заяву. Значну частину даних система підтягне автоматично з державних реєстрів — вам не потрібно вносити все вручну.

Крок 5. Підпишіть заяву електронним підписом:

- через Портал «Дія» — КЕП або «Дія.Підпис»;

- через мобільний додаток — виключно «Дія.Підпис».

Важливо! Підставою для звільнення буде частина перша статті 38 (безстроковий договір) або частина перша статті 39 (строковий договір) Кодексу законів про працю України — залежно від виду вашого трудового договору.

Які дані потрібно вказати у заяві?

Заява формується в довільній формі, зручній для сприйняття, та містить такі блоки інформації:

Про заявника:

• ПІБ, дата народження, стать, громадянство;

• адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання;

• серія та номер паспорта;

• реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП);

• контактні дані — номер телефону та електронна пошта.

Про роботодавця:

Якщо роботодавець — юридична особа:

• повна назва та код ЄДРПОУ;

• місцезнаходження;

• ПІБ керівника;

• контакти для зв'язку.

Якщо роботодавець — ФОП:

• ПІБ та РНОКПП;

• адреса та контакти.

Підстава звільнення — посилання на відповідну статтю КЗпП.

Більшість цих даних підтягується автоматично з Єдиного державного демографічного реєстру, Державного реєстру платників податків, Єдиного реєстру юридичних осіб та ФОПів, а також реєстру застрахованих осіб.

Що відбувається після подання заяви?

Після підписання заява одразу реєструється в Єдиній інформаційно-аналітичній системі «Обрій» з фіксацією дати та часу. Редагувати її вже не можна.

Датою розірвання трудового договору вважається день, наступний після реєстрації заяви в системі. Тобто якщо ви подали заяву в понеділок — юридично ви звільнені у вівторок.

Важливо! Згода роботодавця на звільнення не потрібна. Видавати наказ чи розпорядження він теж не зобов'язаний. Процедура відбувається без будь-якої його участі.

Після реєстрації заяви:

- Ви отримуєте повідомлення через Портал «Дія» або мобільний додаток;

- Роботодавець — повідомлення через Портал «Дія» (якщо має там кабінет), через державні інформаційні ресурси або на електронну пошту, яка зазначена в реєстрах.

Того ж дня інформація про звільнення автоматично передається до:

- реєстру застрахованих осіб Держреєстру соціального страхування — щодо дати та підстави звільнення;

- Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів — щодо вашого звільнення з посади.

Що буде з трудовою книжкою та розрахунком?

Це, мабуть, найболючіше питання. Ситуація наступна: роботодавець зобов'язаний провести з вами остаточний розрахунок та видати трудову книжку — але лише після настання однієї з таких подій:

- припинення активних бойових дій на відповідній території;

- деокупації цієї території;

- перереєстрації роботодавця на іншій (безпечній) території України.

Строк виконання — не пізніше наступного робочого дня після того, як ви письмово звернетеся до роботодавця з відповідною вимогою.

Якщо роботодавець не має доступу до трудової книжки або вона втрачена — він зобовʼязаний видати дублікат у порядку та строки, передбачені законодавством.

Коли це все запрацювало і на скільки?

Постанова № 410 набрала чинності 2 червня 2026 року — після змін, внесених постановою Кабміну від 30 травня 2026 № 690. Експериментальний проєкт розрахований на 2 роки з дня набрання чинності постановою (до червня 2028 року).

Юридичний порадник для ВПО