Спадкування за кордоном відповідно до українського законодавства: що варто знати?

Право на спадкування зберігається за особою навіть у разі її перебування за межами України та неможливості особистого звернення до нотаріуса в межах нашої країни. У таких умовах законодавство передбачає можливість дистанційного оформлення заяви про прийняття спадщини.

Оформлення відповідної заяви здійснюється через нотаріуса або іншу уповноважену посадову особу держави перебування, а також може бути проведене в консульській установі України. Документи, засвідчені іноземним нотаріусом, потребують належного підтвердження для використання в Україні. Залежно від міжнародних договорів між державами, це може бути апостиль або консульська легалізація.

Додатковою обов’язковою вимогою є переклад документів українською мовою. Він виконується перекладачем із нотаріальним засвідченням його підпису або безпосередньо нотаріусом за умови володіння відповідною мовою, що забезпечує юридичну чинність поданих документів.

Звернення до консульської установи України для оформлення заяви про прийняття спадщини є оптимальним рішенням для осіб, які знаходяться в іноземній країні. У такому разі документ одразу складається українською мовою, що усуває необхідність його апостилювання чи консульської легалізації, а також подальшого перекладу та засвідчення його вірності.

Також можливим є подання заяви безпосередньо нотаріусу в Україні за останнім місцем проживання спадкодавця. На підставі такого звернення нотаріус відкриває спадкову справу.

Окремо варто враховувати, що заява може бути подана і в спрощений спосіб – поштою або в електронній формі із застосуванням кваліфікованого чи удосконаленого електронного підпису. У цьому випадку нотаріус приймає документ, відкриває спадкову справу та повідомляє спадкоємця про необхідність подальшого належного оформлення заяви, справжність підпису на якій має бути засвідчена нотаріусом або особистої явки для завершення процедури оформлення спадкових прав.

Усі дії, пов’язані з прийняттям спадщини, необхідно здійснити у межах шестимісячного строку, що обчислюється з дня відкриття спадщини (дня смерті особи). При цьому важливо враховувати, що датою подання заяви вважається день її відправлення поштовим зв’язком, незалежно від фактичного часу надходження до нотаріуса.

Оформлення прийняття спадщини через представника за довіреністю законодавством не допускається, така дія має бути вчинена виключно особисто спадкоємцем.

Окрему правову категорію становлять спадкоємці, які на момент відкриття спадщини постійно проживали разом із померлим, а також малолітні, неповнолітні, недієздатні особи чи особи з обмеженою дієздатністю. Вони визнаються такими, що прийняли спадщину автоматично, без подання окремої заяви. У таких випадках підставою для відкриття спадкової справи може бути заява про видачу свідоцтва про право на спадщину.

Після спливу встановленого строку, незалежно від підстав спадкування (за законом чи за заповітом)  спадкоємець, який прийняв спадщину, набуває право на отримання свідоцтва про право на спадщину. Для оформлення цього документа необхідно звернутися до нотаріуса із відповідною заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину.

Сумське міжрегіональне управління Міністерства юстиції