Спадковий договір

В українському спадковому праві існують різні способи передачі майна наступним поколінням власників. Окрім звичного спадкування за законом або заповітом, особи мають право укласти угоду, яка визначить не лише кому перейде майно, а й за яких умов.

Спадковий договір – це вже не акт «останнього слова», а результат домовленості між сторонами, де майбутнє майна стає предметом чітко сформульованих обов’язків. Він укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, а також державній реєстрації у Спадковому реєстрі.

Відповідно до умов угоди, набувач може бути зобов'язаний вчинити певну дію майнового або немайнового характеру до відкриття спадщини чи вже після. Предметом спадкового договору може бути майно, яке належить подружжю на праві спільної сумісної, а також особистої власності. Крім того, спадковим договором може бути встановлено, що в разі смерті одного з подружжя спадщина переходить до другого, а в разі смерті другого з подружжя його майно переходить до набувача за договором.

На майно, визначене у спадковому договорі, нотаріус накладає заборону відчуження.

Заповіт, який відчужувач склав щодо майна, вказаного у спадковому договорі стає нікчемним. Також відчужувач має право призначити особу, яка буде здійснювати контроль за виконанням спадкового договору після його смерті. У разі відсутності такої особи, контроль за виконанням спадкового договору здійснює нотаріус за місцем відкриття спадщини.

Варто зазначити, що розірвання договору відбувається у судовому порядку на вимогу відчужувача у разі невиконання набувачем його розпоряджень або ж за ініціативою набувача, якщо виконання розпорядження є неможливим.

Важливо! Набувач за спадковим договором стає власником майна лише після смерті набувача.

Сумське міжрегіональне управління Міністерства юстиції