07.04.2026 15:40
Банкрутство фізичної особи: як настає та які наслідки
Банкрутство фізичної особи в Україні є порівняно новою, але важливою процедурою, що дозволяє фізичній особі оголосити себе банкрутом за умов неплатоспроможності. Ця процедура може допомогти особам із серйозними фінансовими труднощами знайти рішення, яке полегшить боргове навантаження та дозволить стабілізувати фінансовий стан.
Правовою основою для банкрутства фізичних осіб в Україні є Кодекс України з процедур банкрутства. Ухвалений у 2019 році, цей кодекс визначає всі аспекти процедури банкрутства як для фізичних, так і для юридичних осіб, включаючи підприємців. Головні цілі закону — забезпечити прозорий процес звільнення від боргів або їх реструктуризації, а також захистити боржників і кредиторів від недобросовісних дій.
На сьогодні справи про банкрутство розглядаються господарськими судами за місцем проживання фізичної особи.
Провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи може перебувати лише у двох судових процедурах:
1) реструктуризація боргів боржника;
2) погашення боргів боржника.
Провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника. Жоден із кредиторів, включаючи банки та представників бізнесу, не має права звернутися із заявою про банкрутство фізичної особи.
Боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:
- боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов’язань упродовж двох місяців;
- у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;
- наявні ознаки загрози неплатоспроможності.
До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються наступні документи:
- довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
- документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця;
- конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання,
- опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;
- копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;
- перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім’я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов’язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
- копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
- відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях;
- копія трудової книжки (за наявності);
- відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;
- декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;
- докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;
- інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини;
- інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували року подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Боржник також подає декларацію про майновий стан за рік, в якому подається заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду.
До членів сім’ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов’язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проєкт плану реструктуризації боргів).
З моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не неплатоспроможність вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів :
- зупиняється виконання боржником грошових зобов’язань, у тому числі зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), термін виконання яких настав до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність;
- зупиняється стягнення з боржника за всіма виконавчими документами, крім виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, а також крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум, у тому числі одержаних від продажу майна боржника, або перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах;
- не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань із задоволення вимог, на які поширюється мораторій;
- зупиняється перебіг позовної давності щодо вимог до боржника;
- не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов’язань боржника.
Дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов’язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проєкт плану реструктуризації боргів).
План реструктуризації боргів боржника може містити положення про:
- реалізацію в процедурі реструктуризації боргів частини майна боржника, у тому числі того, що є предметом забезпечення, черговість, строки реалізації такого майна та кошти, які планується отримати від його реалізації;
- зміну способу та порядку виконання зобов’язань, у тому числі розміру та строків погашення боргів;
- відстрочення чи розстрочення або прощення (списання) боргів чи їх частини;
- виконання зобов’язань боржника третіми особами, зокрема шляхом укладення договору поруки, гарантії та інших правочинів згідно з цивільним законодавством;
- інші заходи, спрямовані на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів (перекваліфікація, працевлаштування тощо).
Не підлягають реструктуризації борги боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та щодо сплати інших обов’язкових платежів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Податковий борг, що виник протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, визнається безнадійним та списується у процедурі реструктуризації боргів боржника.
План реструктуризації боргів боржника затверджується господарським судом лише після повного погашення боргів боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та щодо сплати інших обов’язкових платежів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, якщо така заборгованість існує.
У разі, якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боржника або прийнято рішення про перехід до процедури погашення вимог боржника, господарський суд виносить постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника.
Постановою про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника господарський суд також призначає керуючого реалізацією майна в порядку, визначеному цим Кодексом.
Повідомлення про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника офіційно оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України протягом трьох днів з дня прийняття відповідної постанови суду.
Не пізніше 30 днів з дня введення процедури погашення боргів боржника керуючий реалізацією майна спільно з боржником проводить інвентаризацію майна боржника та визначає його вартість.
Майно боржника, що підлягає реалізації у процедурі погашення боргів боржника, складає ліквідаційну масу.
До складу ліквідаційної маси включається все майно боржника, що перебуває у його власності, а також те, що буде отримано боржником у власність після визнання його банкрутом і до завершення процедури погашення боргів боржника, а також може бути включено майно, що є часткою боржника у спільній власності. У такому разі відбувається виділення частки боржника із спільного майна за правилами, передбаченими цивільним законодавством.
Не включається до складу ліквідаційної маси житло, яке є єдиним місцем проживання сім’ї боржника (квартира загальною площею не більше 60 квадратних метрів або житловою площею не більше 13,65 квадратного метра на кожного члена сім’ї боржника чи житловий будинок загальною площею не більше 120 квадратних метрів) та не є предметом забезпечення, а також інше майно боржника, на яке згідно із законодавством не може бути звернено стягнення. До складу ліквідаційної маси не включаються кошти, що перебувають на рахунках боржника у пенсійних фондах та фондах соціального страхування.
Однак, слід пам’ятати, й про інші наслідки, зокрема для фізичної особи, визнаної банкрутом, в майбутньому існуватимуть обмеження, про які варто подумати завчасно:
- за її заявою протягом п’яти років після визнання банкрутом не може бути відкрито провадження у справі про неплатоспроможність, крім випадку, якщо боржник погасив усі борги в повному обсязі у порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства;
- протягом п’яти років перед укладенням договорів позики, кредитних договорів, договорів поруки чи договорів застави необхідно буде письмово повідомляти про факт своєї неплатоспроможності контрагентів.
Крім того, протягом трьох років після визнання її банкрутом, така фізична особа не буде вважатися такою, яка має бездоганну ділову репутацію.
Тож перш ніж вдаватись до процедур банкрутства радимо задіяти всі можливі ресурси для погашення боргів.
Івано-Франківське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України