Нова модель підтримки бізнесу: компенсація майна від воєнних ризиків

З 1 січня починає застосовуватися Постанова Кабміну № 1541 від 28 листопада 2025 року, якою вперше передбачено порядок часткової компенсації майна для підприємців та приватних підприємств.

Документ є принципово важливим, адже формує нову модель страхування воєнних ризиків і оцінки збитків, а також запроваджує державну підтримку для підприємців.

Так, передбачається два самостійні напрями підтримки бізнесу:

- часткова компенсація вартості майна, знищеного або пошкодженого внаслідок воєнних ризиків;

- часткова компенсація страхових премій за договорами страхування майна від воєнних ризиків.

Сьогодні у рубриці «Новини» пропонуємо розібратися із частковою компенсацією вартості майна.

Яке майно підлягає компенсації?

Нерухомість, яка належить підприємцю або підприємству на праві власності та використовується у господарській діяльності, зокрема:

- виробничі, адміністративні, складські будівлі;

- окремі приміщення (офіси, цехи);

- об’єкти незавершеного будівництва (якщо будівництво розпочато після 1 січня 2021 року);

- інженерні мережі та обладнання (електрика, водопостачання, опалення тощо).

Майно має бути розташоване на територіях підвищеного ризику:

- території Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Сумської, Харківської, Херсонської та Чернігівської областей, крім тимчасово окупованих територій згідно із Переліком: https://cutt.ly/PtsVGaW8

Майно не повинно перебувати на тимчасово окупованій території станом на дату набрання чинності постановою, тобто на 29 листопада 2025 року.

Які події вважаються воєнними ризиками?

Компенсація можлива лише у разі настання чітко визначених подій:

- влучання ракет, БПЛА, артилерійських снарядів або їх уламків;

- ураження засобами ППО чи ПРО;

- пожежа, вибух, ударна хвиля.

Непрямі збитки, зокрема упущена вигода, податки, простої виробництва — не компенсуються.

Хто може претендувати на компенсацію?

- Фізичні особи – підприємці.

- Юридичні особи приватного сектору.

Державні та комунальні підприємства участі в програмі не беруть.

Хто НЕ може претендувати на компенсацію?

Компенсація не надається, якщо суб’єкт господарювання:

- є нерезидентом України;

- перебуває у процедурі банкрутства або припинення;

- має податковий борг;

- порушував умови отримання державної допомоги;

- перебуває під санкціями України або ЄС;

- має кінцевого бенефіціара — громадянина держави-агресора;

- не зареєстрований у Державному аграрному реєстрі (для тих, для кого це обов’язково).

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

Участь у програмі компенсації знищеного майна є добровільною, але платною → Підприємець має сплатити одноразовий внесок у розмірі 0,5% від суми ймовірного збитку, який він самостійно декларує (але не вище дійсної вартості майна за звітом оцінювача).

Важливо запамʼятати, що:

- внесок не повертається, навіть якщо випадок не настав;

- внесок не гарантує виплату, якщо у бюджеті відсутні кошти;

- подання заяви про компенсацію автоматично означає відступлення державі права вимоги до рф у межах отриманої суми компенсації. Тобто підприємство передає державі право вимагати ці кошти з держави-агресора в майбутньому.

Які ліміти компенсації?

- Граничний розмір компенсації — до 10 млн грн на одне підприємство разом із пов’язаними особами за весь строк дії програми.

- Компенсація не може перевищувати розмір прямого (реального) збитку.

- Якщо бізнес уже отримував гранти або іншу державну допомогу — сума компенсації зменшується на відповідний розмір.

Як виглядає процедура отримання компенсації?

Процес складається з двох етапів:

1. Включення до програми

Подається заява до ПрАТ «Експортно-кредитне агентство» (ЕКА) з пакетом документів, зокрема:

- підтвердження права власності;

- звіт про оцінку майна;

- витяг з ЄДР;

- підтвердження сплати внеску.

2. Подання заяви про компенсацію

Після фактичного пошкодження/знищення майна та внесення даних до Реєстру пошкодженого і знищеного майна подається окрема заява щодо кожного об’єкта.

Строки:

- подати заяву можна до 3 місяців після припинення або скасування воєнного стану;

- строк розгляду — до 30 днів (можливе продовження ще на 30).

Юридичний порадник для ВПО