Без юридичних бар’єрів: як працює міжнародна правова допомога у сфері нотаріату

Міжнародна правова допомога у сфері нотаріату усуває юридичні бар’єри між державами, дозволяючи безперешкодно використовувати документи по обидва боки кордону. Вона необхідна для людей, які живуть, навчаються, працюють або ведуть бізнес за межами України і не втрачають при цьому зв’язку з домом. Міністерство юстиції розповідає про цю систему взаємодії між державами, яка забезпечує правову визначеність і можливість громадянам реалізовувати свої права незалежно від країни перебування.

На чому ґрунтується міжнародна правова допомога у сфері нотаріату?

Вона здійснюється на підставі двосторонніх і багатосторонніх міжнародних договорів України, а також принципу взаємності. Порядок виконання нотаріальних дій визначається положеннями відповідного міжнародного договору.

Заяви та застереження, зроблені державами під час ратифікації або приєднання до договору, є його невід’ємною частиною.

У разі якщо міжнародним договором України встановлено інші правила вчинення нотаріальних дій, ніж передбачені національним законодавством, застосовуються положення міжнародного договору. Якщо договір покладає на нотаріусів виконання дій, не передбачених національним законодавством, вони здійснюються у порядку, встановленому Міністерством юстиції України.

Де можна ознайомитися з міжнародними договорами України?

Вони розміщені на офіційному сайті Міністерства юстиції України у розділі «Перелік двосторонніх та багатосторонніх міжнародних договорів у сфері правової допомоги та правового співробітництва у цивільних та кримінальних справах»: https://is.gd/Y1NTVO

Чи приймаються в Україні документи, видані за кордоном?

Так, за умови їхньої легалізації Міністерством закордонних справ України. Без легалізації такі документи можуть прийматися у випадках, передбачених законодавством України або міжнародними договорами. Легалізація підтверджує дійсність документа для його використання в іншій державі. Вона може здійснюватися у формі консульської легалізації або шляхом проставлення апостиля.

У чому різниця між консульською легалізацією та апостилем?

Консульська легалізація застосовується до документів держав, які не є учасниками Гаазької конвенції 1961 року, та передбачає кілька етапів засвідчення.

Апостиль — це спрощена процедура між державами — учасницями Конвенції, яка підтверджує справжність підпису та печатки і визнається без додаткових підтверджень.

Чи потрібен переклад документа та хто засвідчує підпис?

У більшості випадків — так. Після легалізації або апостилювання документ перекладається мовою держави подання. Переклад має бути нотаріально посвідчений, а в окремих країнах — додатково апостильований або засвідчений.

Справжність підпису на документах, які подаються до іноземних органів, може засвідчити або нотаріус, або консульська установа за кордоном.

Як посвідчуються довіреності для використання за кордоном?

Довіреність посвідчується відповідно до законодавства держави, у якій вона видана, та використовується за кордоном після легалізації або апостилювання, якщо це передбачено міжнародними договорами.

Нотаріуси можуть звертатися із запитами до іноземних компетентних органів, зокрема щодо наявності спадкової справи, факту реєстрації шлюбу або наявності заповіту.

Чому міжнародне нотаріальне співробітництво важливе?

Воно сприяє спрощенню процедур, цифровізації взаємодії та створенню доступних і зрозумілих сервісів відповідно до принципів безбар’єрності — для осіб в Україні та за кордоном.

Міністерство юстиції України