Поява людини, яку було оголошено померлою: правові наслідки та процедури

Тривала відсутність людини без жодних відомостей про неї — це не лише переживання для рідних, а й невизначеність в багатьох правових питаннях. У таких випадках законодавство дозволяє звернутися до суду для оголошення її померлою.

Та іноді з’ясовується, що людина, яку офіційно визнали померлою, повернулася чи дала про себе знати.

Тоді важливо розуміти, які правові кроки передбачені законом.

Оголошення людини померлою

Оголосити людину померлою можна лише у судовому порядку. Відповідно до статті 46 Цивільного кодексу України (далі – ЦК) особа може бути оголошена судом померлою, якщо:

• якщо протягом трьох років у місці проживання людини немає інформації про те, де вона знаходиться;
• якщо людина пропала безвісти за обставин, що загрожували її життю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку і відтоді минуло шість місяців;
• якщо є підстави вважати, що людина загинула під час надзвичайної ситуації (техногенної або природної), після офіційного завершення роботи спеціальної комісії – але не раніше ніж через один місяць.

Якщо людина зникла безвісти у зв’язку з воєнними діями або збройним конфліктом, суд може оголосити її померлою після двох років від дня завершення воєнних дій. Водночас, якщо обставини справи це підтверджують, суд може ухвалити таке рішення і до цього строку, але не раніше ніж через шість місяців з часу зникнення.

Правові наслідки оголошення людини померлою

Правові наслідки оголошення людини померлою прирівнюються до тих, які настають у разі смерті (частина перша статті 47 ЦК).

Після того як рішення суду про оголошення людини померлою набирає чинності, суд передає його далі. Документ надсилають до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану, щоб офіційно зареєструвати смерть особи, а також до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. Якщо в населеному пункті немає нотаріуса, рішення надходить до органу місцевого самоврядування для вживання заходів з охорони спадщини (частина друга статті 308 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК)).

Спадкоємці людини, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п’яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв’язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження (частина друга статті 47 ЦК).

Спадкоємці людини, яку оголосили померлою, не можуть продавати, дарувати чи іншим чином відчужувати нерухомість (квартиру, будинок, землю), отриману у спадок, протягом п’яти років. Нотаріус встановлює офіційну заборону на такі дії, коли видає свідоцтво про право на спадщину.

Правові наслідки появи людини, яка була оголошена померлою

Скасування рішення суду та актового запису про смерть

Згідно з частиною першою статті 48 ЦК, якщо людина, яку оголосили померлою, з’являється або стає відомо, де вона перебуває, суд скасовує попереднє рішення про оголошення її померлою. Для цього потрібно подати заяву — це може зробити сама людина або будь-яка інша зацікавлена особа. Звернутися можна як до суду за місцем перебування цієї людини, так і до того суду, який раніше ухвалив відповідне рішення.

Статтею 309 ЦПК встановлено, суд розглядає таку справу за участю самої людини, яку раніше оголосили померлою, а також заявника й інших зацікавлених осіб. Тобто особиста присутність цієї людини на судовому засіданні — обов’язкова.

Після ухвалення рішення суд надсилає його копію до органу державної реєстрації актів цивільного стану, щоб скасувати актовий запис про смерть.

Повернення майна

Людина, яку раніше оголосили померлою, незалежно від часу її появи, має право вимагати повернення свого майна. Але лише за певних умов: якщо це майно збереглося і перейшло до іншої особи безоплатно (наприклад, у спадок) після того, як людину оголосили померлою.

Водночас є винятки(частина друга статті 48 ЦК):

• майно, придбане за набувальною давністю;
• гроші;
• цінні папери на пред’явника.

Поняття набувальна давність визначено статтею 344 ЦК. Набувальна давність — це ситуація, коли людина може стати власником майна через тривале користування ним.

Якщо людина добросовісно (тобто не знаючи, що майно їй формально не належить), відкрито й безперервно користується:

• нерухомістю — протягом 10 років;
• рухомим майном — протягом 5 років,
• вона може набути право власності на це майно.

Для земельних ділянок діють окремі правила. Якщо громадянин добросовісно, відкрито і безперервно користується ділянкою протягом 15 років, але не має документів, що підтверджують право власності, він може вернутися до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування із заявою про передачу такої земельної ділянки у його власність.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 48 ЦК особа, до якої майно перейшло за відплатним договором, зобов’язана повернути його, якщо буде встановлено, що на момент набуття цього майна вона знала, що фізична особа, яка була оголошена померлою, жива.

У випадку, коли повернути майно в натурі неможливо, відшкодовується його вартість.

Якщо майно перейшло у власність держави, Автономної Республіки Крим або територіальної громади й було ними реалізоване, повертається сума, одержана від реалізації цього майна.

Поновлення шлюбу

Якщо людина, яку оголосили померлою, з’явилася, а рішення суду та запис про смерть скасовані, її шлюб може бути поновлений. Але за однієї умови — ніхто із подружжя не перебуває в іншому шлюбі.

За матеріалами Міністерство юстиції України станом на 26.12.2025

Мінветеранів