Рахунок для прикриття. Як вербують власників банківських карток для відмивання коштів

В Україні зростає кількість випадків використання так званих «дропів» або грошових мулів - людей, які за винагороду передають доступ до своїх банківських карток, онлайн-банкінгу чи криптогаманців третім особам. Такі платіжні засоби використовують у шахрайських схемах, відмиванні коштів, наркотрафіку та інших злочинах. Про це йдеться в матеріалі журналістки Тетяни Бодні для Цензор.НЕТ.

У Департаменті кіберполіції зазначають, що близько 70 % кібершахрайств пов’язані саме з використанням платіжних реквізитів «дропів». Найчастіше до схем залучають молодь, студентів, безробітних, переселенців та представників соціально вразливих груп через оголошення про «легкий заробіток», зокрема в телеграм-каналах. Частина людей не усвідомлює можливих наслідків, інші ж діють свідомо.

За даними кіберполіції, якщо у 2020 році було виявлено 2194 «грошові мули», то лише за 9 місяців поточного року - вже 26 700. Водночас зросла і вартість таких «послуг»: від кількох сотень гривень раніше до 50-100 доларів за одну банківську картку або доступ до онлайн-банкінгу нині. Змінюються й самі схеми - зловмисники дедалі частіше використовують ФОПів, маскуючи незаконні транзакції під звичайну фінансову активність.

У відповідь на зростання цієї загрози народні депутати пропонують створити реєстр «дропів», який вестиме Національний банк України, аби перейти від загальних обмежень на перекази до більш адресного контролю ризикових клієнтів.

Правоохоронці ж наголошують на потребі паралельних змін до законодавства, які дозволили б визначити дії «дропів» як окремий вид злочину з чітко визначеною відповідальністю.

У кіберполіції підкреслюють: передача платіжних реквізитів стороннім особам - це не «легкий заробіток», а реальний ризик стати співучасником злочину з відповідними правовими наслідками.

Кіберполіція