Три правила спадкування в умовах воєнного стану, про які варто знати

Новий підхід до обчислення строку для прийняття спадщини

У період дії воєнного стану та протягом двох років з дня його припинення або скасування у випадку, якщо смерть фізичної особи зареєстрована пізніше ніж через один місяць з дня смерті або дня, коли її оголошено померлою, відповідні строки обчислюватимуться з дня державної реєстрації смерті особи.

Наприклад, якщо мешканець ТОТ загинув ще на початку повномасштабного вторгнення росії, а його родичі змогли зареєструвати смерть тільки восени 2025-го, відлік строку для прийняття спадщини розпочнеться саме з моменту державної реєстрації смерті, а не з дня загибелі особи.

Можливість звернутися до будь-якого нотаріуса

Якщо місцем відкриття спадщини (останнє місце проживання спадкодавця або місцезнаходження його майна) є населений пункт, який знаходиться на ТОТ або в зоні активних бойових дій, діє принцип екстериторіальності — для оформлення спадщини можна звертатися до будь-якого нотаріуса!

Скажімо, якщо спадкодавець проживав у своїй квартирі у Бердянську, а його родичі-законні спадкоємці мешкають у Києві, то для оформлення спадщини вони можуть звернутися до столичного нотаріуса.

Продовження розгляду незавершених спадкових справ

Якщо місцем подання першої заяви є ТОТ або зона бойових дій, вчинення нотаріальних та інших дій нотаріусом щодо спадщини та спільного майна подружжя в межах спадкової справи здійснюється за місцем подання першої заяви про видачу свідоцтва в населеному пункті, який знаходиться у відносно безпечному регіоні України.

Наприклад, якщо родичі померлої особи, яка мешкала у прифронтовому регіоні, вже звернулися до місцевого нотаріуса для оформлення спадщини, але згодом безпекова ситуація у населеному пункті погіршилася, або ж він був тимчасово окупований, законні спадкоємці можуть звернутися за отриманням свідоцтва про право на спадщину до іншого нотаріуса у відносно безпечному регіоні України.

Про ці три правила та інші особливості спадкування в умовах воєнного стану говорила сьогодні під час свого виступу на ХІІ Національному судовому форумі «Цивільне судочинство в умовах воєнного стану: виклики та тенденції», організованому Верховний Суд, Правнича асоціація «Добросуд» та Представництвом Норвезької ради у справах біженців ( NRC - Norwegian Refugee Council)

Також вкотре звернула увагу на проблему реалізації права на компенсацію за знищене житло у межах програми «єВідновлення» спадкоємцями.

Нагадаю, ця проблема актуальна для випадків, коли спадкодавець-власник знищеної під час війни нерухомості вже звернувся до компенсаційної комісії, отримав компенсацію (у вигляді житлового сертифіката або коштів на будівництво) і за життя припинив право власності на знищене майно.

Які основні причини цієї проблеми?

Не передбачена технічна можливість звернення до компенсаційної комісії спадкоємця отримувача компенсації, позаяк подати заяву про виплату можна лише за наявності інформації в ДРРП.

Унеможливлений доступ до компенсаційної процедури спадкоємців, які не мають статусу отримувачів компенсації, тобто осіб, які вже були перевірені комісією на наявність судимості за злочини проти основ національної безпеки і «санкційні» застереження.

З часом ця проблема поглиблюється, а кількість спадкоємців, які не можуть реалізувати законодавчо закріплене право на компенсацію через наявність нормативних прогалин і технічних перешкод у національній програмі «єВідновлення», на жаль, зростає.

Ольга Оніщук