Говорімо правильно: безбар’єрність — це не тільки про пандус

Ще донедавна слово «безбар’єрність» для багатьох означало лише фізичну доступність: пандуси, підйомники, кнопки виклику в установах. Але сьогодні безбар’єрність — це значно більше. Це про можливість кожної людини, незалежно від віку, стану здоров’я, соціального статусу чи життєвих обставин, отримати необхідну інформацію, скористатися послугами, відчути повагу та гідне ставлення.

Одним із важливих вимірів безбар’єрності є мова. Адже слова формують ставлення. Тому правильна комунікація — це не просто ввічливість. Це частина поваги до прав людини.

Так як говорити коректно? Є два простих, але важливих правила. Перше — на першому місці завжди людина. Друге — називати речі своїми іменами, без евфемізмів і ярликів. Наприклад, не «інвалід», а «людина з інвалідністю». Не «глухий», а «людина з порушенням слуху». Не «наркоман», а «людина, яка залежна від психоактивних речовин».

Мова — це інструмент, який формує ставлення суспільства. Дискримінаційна лексика принижує гідність людини, закріплює стигму та віддаляє її від доступу до прав і послуг.

Якщо ви сумніваєтесь у правильному терміні — скористайтеся «Довідником безбар’єрності». Він доступний онлайн і допоможе говорити коректно та з повагою.

#Міністерство юстиції України