Шлюб — про кохання, але й про відповідальність

Шлюбний договір допомагає подружжю чесно домовитися про майнові правила ще до того, як виникнуть суперечки: хто за що відповідає, як користуватимуться спільним і особистим майном, і що робити, якщо стосунки зайдуть у глухий кут.

Мова йде не про недовіру, а про зрілість і турботу про майбутнє.

Що можна врегулювати шлюбним договором?

У шлюбному договорі визначаються майнові права та обов’язки подружжя, у тому числі як батьків. Він укладається в письмовій формі у трьох оригінальних примірниках і обов’язково нотаріально посвідчується. Недотримання цієї вимоги робить договір нікчемним.

Шлюбний договір може визначати:

•  правовий режим майна подружжя, у тому числі майна, переданого на потреби сім’ї або подарованого у зв’язку з шлюбом;
•  порядок поділу майна (зокрема, у разі розірвання шлюбу);
•  порядок користування житлом;
•  умови утримання одного з подружжя;
•  використання майна для забезпечення потреб дітей.

Важливо: договір не може регулювати особисті (немайнові) відносини між подружжям чи між ними та дітьми, не може зменшувати обсяг прав дитини чи ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище.

Коли укладається шлюбний договір?

Шлюбний договір можуть укласти:

•  заручена пара, яка подала заяву про реєстрацію шлюбу до органів ДРАЦС — у такому разі він набирає чинності з моменту реєстрації шлюбу;
•  подружжя — у цьому випадку договір діє з дня його нотаріального посвідчення.

У договорі може бути зазначений строк його дії або строк дії окремих положень. Якщо строк не передбачено, договір діє до моменту відмови сторін або його розірвання.

Якщо один із подружжя — іноземний громадянин, сторони повинні визначити, право якої держави застосовуватиметься до договору (відповідно до Закону «Про міжнародне приватне право»). Це може бути передбачено окремою угодою або включено в сам договір.

#Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції - м.Київ