Що передбачає судова процедура розпорядження майном боржника?

Важливою складовою провадження у справі про банкрутство є процедура розпорядження майном боржника. Саме на цьому етапі визначається подальша доля боржника: санація чи ліквідація його.

Під розпорядженням майном, згідно з абзацом першим частини першої статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства (далі – Кодекс), розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації).

Процедура розпорядження майном боржника, згідно частини другої статті 44 Кодексу, вводиться строком до 170 календарних днів.

Призначення розпорядника майна

З введенням процедури розпорядження майном боржника господарським судом з числа арбітражних керуючих призначається розпорядник майна.

Призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника. Водночас, у разі перешкоджання виконавчим органом боржника виконанню повноважень розпорядника майна, невжиття заходів щодо забезпечення збереження майна боржника, а також вчинення ними дій, що порушують права та законні інтереси боржника або кредиторів, господарський суд має право припинити повноваження виконавчого органу боржника та покласти виконання його обов’язків на розпорядника майна.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів

З введенням процедури розпорядження майном боржника господарським судом також вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Також, ухвала господарського суду про відкриття провадження у справі про банкрутство і введення мораторію є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю, у якого перебуває виконавче провадження на виконанні.

Дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство.

З введенням процедури розпорядження майном боржника господарським судом також вводяться обмеження стосовно розпорядження майном боржника органами управління боржника.

Протягом процедури розпорядження майном органи управління боржника не мають права приймати рішення про:

- реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) і ліквідацію боржника;

- створення господарських товариств або участь в інших господарських товариствах;

- створення філій та представництв;

- виплату дивідендів;

- проведення боржником емісії цінних паперів;

- вихід зі складу учасників боржника юридичної особи, придбання в акціонерів раніше випущених акцій боржника;

- відчуження або обтяження нерухомого майна боржника, в тому числі його передачу в заставу, внесення зазначеного майна до статутного капіталу іншого підприємства або господарського товариства;

- надання позик (кредитів), надання поруки, гарантій, а також передачу в довірче управління майна боржника.

Рішення про участь боржника в об’єднаннях, асоціаціях, спілках, холдингових компаніях, промислово-фінансових групах чи інших об’єднаннях юридичних осіб, передачу майна в оренду, задоволення вимог поточних кредиторів під час процедури розпорядження майном боржника керівник або орган управління боржника приймають виключно за погодженням з розпорядником майна.

Також, у процедурі розпорядження майном боржник не має права без згоди комітету кредиторів (зборів кредиторів - до моменту формування комітету кредиторів) вчиняти значні правочини, вчинення яких не заборонено цим Кодексом та здійснювати продаж істотних активів боржника.

Подання конкурсними кредиторами до господарського суду письмових заяв з вимогами до боржника

З дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов’язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника.

За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково).

Розпорядник майна за результатами визнання чи відхилення господарським судом вимог кредиторів вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов’язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги, письмово повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, уповноважену особу працівників боржника та уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.

Проведення зборів кредиторів

До компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення, зокрема, про схвалення плану санації боржника та схвалення внесення змін до нього, а також звернення до господарського суду з клопотанням про введення наступної процедури (санація або ліквідація банкрута) у справі про банкрутство.

До закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень: схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації або подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

У разі, якщо план санації не затверджений судом у межах строку, встановленого цим Кодексом, господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Інформація станом на 20.06.2025

#Міністерство юстиції України