Коли порушити закон змусили обставини, а не власні переконання

Принцип верховенства права, неупередженість та гуманність є фундаментом правосуддя, що запобігає його перетворенню на каральний механізм. Лише беззаперечні докази та всебічний аналіз обставин можуть стати підставою для обмеження прав людини.

Факт скоєння правопорушення сам по собі не завжди означає, що особа має нести кримінальну відповідальність. В умовах війни окупанти використовують жорстокі методи примусу, змушуючи мирне населення до дій, які вони б ніколи не вчинили добровільно. Під тиском фізичного насильства, залякувань і страху люди можуть опинитися у ситуації, де вибору фактично не існує. Тактика примусової рекрутації та залучення до злочинної діяльності стала одним із ключових інструментів, які застосовують військові рф на тимчасово окупованих територіях України.

Як зазначає начальниця Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ірина Свистун, якщо особа змушена була вчинити злочин виключно для збереження власного життя або здоров’я, її дії підпадають під захист статті 40 Кримінального кодексу України. Це положення гарантує, що ті, хто став жертвою непереборного примусу, не будуть покарані за дії, які вони не мали можливості уникнути.

#Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції