З поверненням значної кількості українських ветеранів до мирного життя, постає важливе питання їх інтеграції в економічне та соціальне середовище країни

НАДС у співпраці з Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ) підготувало "HR-порадник щодо адаптації та організації роботи ветеранів та ветеранок на публічній службі".

Посібник пропонує конкретні рішення для подолання психологічних, фізичних і соціальних бар'єрів, з якими ветерани можуть зіткнутися, та акцентує на важливості довгострокової підтримки.

Ось кілька загальних принципів та рекомендацій:

Позбудьтеся стереотипів.

Судіть про ветерана(ку) за тим, як він / вона працює, а не за якимось упередженим уявленням про те, як, на вашу думку, він / вона запрограмований діяти.

Уточніть місію.

Ветеранів(ок) навчали зосереджуватися на місії. Тому знайдіть час, щоб уточнити, яка місія та конкретні завдання чекають на працівника. Для працівників, орієнтованих на результат, важливо, що ви робите і чому ви це робите.

Демонструйте процедури.

Ветерани звикли розуміти стандартні робочі процедури чи протоколи. Якщо подібні процедури задокументовані – поділіться ними з працівниками ветеранами. Якщо така інформація не зафіксована, за потреби, запропонуйте розробити контрольний список для чіткого виконання поставлених завдань.

Забезпечуйте автономію.

Коли ветерани розуміють, що потрібно і як потрібно зробити, не займайтеся мікроменеджментом. Забезпечуйте достатню кількість повноважень і відповідальності для виконання поставлених завдань.

Практикуйте наставництво.

Наставництво дає можливість ветерану(ці) звернутися до людини, коли виникають запитання, і гарантує, що вони швидше адаптуються до робочого середовища.

Заохочуйте соціалізацію.

Ветеран(ка) побачить набагато більшу цінність у соціальній діяльності з колегами, ніж більшість інших співробітників, оскільки вони жили та працювали пліч-о-пліч зі своєю командою.

Читати більше: https://cutt.ly/seOfIhTD

#Реформа державного управління