Центр надання адміністративних послуг

11 квітня 2025 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову «Про внесення до деяких постанов Кабінету Міністрів України змін щодо надання субсидії на оплату вартості або частини вартості найму (оренди) житлового приміщення (частини житлового приміщення) та компенсації частини податку на доходи фізичних осіб або єдиного податку та військового збору» № 422, яка набула чинності 15 квітня.

Зазначені нововведення враховують попередній досвід реалізації експериментального проєкту, затвердженого в жовтні 2024 року постановою Кабінету Міністрів України № 1225, що дало змогу уточнити механізми надання субсидій та адаптувати їх до практичних потреб внутрішньо переміщених осіб (ВПО) і наймодавців. Така законодавча ініціатива має на меті удосконалити механізм надання субсидії на оплату оренди житла для ВПО та компенсації витрат наймодавцям на виконання податкових зобов’язань за надання житла в найм, а також стимулювати ринок оренди житла в Україні.

До підготовки змін були активно залучені експерти БФ «Право на захист», які надали фахову експертизу в процесі формування нових підходів до призначення субсидій і компенсацій. Завдяки практичному досвіду роботи з ВПО, фахівці Фонду допомогли краще врахувати їхні реальні потреби й забезпечити більш адресний, ефективний і доступний механізм державної підтримки.

Що ж змінилося в порядку надання субсидій і на що варто звернути увагу?

Ключовим акцентом змін стало розширення сфери дії програми субсидій, а саме:

• Розширено об’єкт найму: якщо раніше субсидію надавали лише на оплату цілого житлового приміщення (квартири або будинку), то тепер вона охоплює також оренду частини житлового приміщення, наприклад, кімнати у квартирі або будинку. Це рішення стало важливою підтримкою для ВПО із невисокими доходами, для яких кімната є єдиним доступним варіантом житла.
• Розширено коло наймачів: тепер домогосподарство може включати кілька окремих сімей, а той, хто підписує заяву про надання субсидії та договір найму житлового приміщення, стає уповноваженим представником усього домогосподарства для отримання субсидії на найм житла. Це дає можливість для кожної окремої сім’ї, яка проживає спільно в одному орендованому житловому об’єкті, отримати державну підтримку.
• Розширено коло наймодавців: надана можливість винаймати житло не тільки у фізичних осіб та фізичних осіб — підприємців, а й у юридичних осіб. Це нововведення дає змогу збільшити кількість пропозицій житла для ВПО, а також долучити до програми юридичних осіб, які мають у власності житловий фонд.
• Запроваджено механізм автоматичного продовження виплати субсидії наймачу й компенсації витрат наймодавцю на наступний піврічний період без особистого їх звернення. Таке продовження виплат можливе, якщо не відбулося змін у підставах для їх надання. Це дає змогу уникнути додаткових навантажень на отримувачів, забезпечуючи неперервність надання підтримки.
• Розширено строк отримання субсидії на найм житла та компенсації витрат: тепер допомога може надаватися не лише впродовж одного року, а й протягом усього періоду реалізації експериментального проєкту в разі наявності підстав для продовження її виплати. Такі заходи забезпечать тривалішу підтримку ВПО й стабільність їхніх житлових умов, а також сприятимуть передбачуваності та фінансовій впевненості орендодавців протягом усього періоду дії проєкту.

Також нововведення передбачають більш адаптивний і гнучкий підхід до оформлення договору найму. Так, для отримання субсидії на найм житла наймач і наймодавець можуть укладати не лише примірний договір за встановленою формою, а й надавати попередньо укладений договір власного зразка із зазначенням обов’язкової інформації про наймача та наймодавця, їхніх прав та обов’язків, а також відомостей про місцезнаходження житлового приміщення, право власності або розпорядження майном, стан приміщення, розмір та порядок здійснення щомісячної плати за найм житла та сплату житлово-комунальних послуг. Такий крок дає змогу враховувати особливості кожної конкретної домовленості, одночасно забезпечуючи прозорість і юридичну визначеність всіх процедур.

Важливим є те, що наймачу надано право звертатися до уповноваженого органу для призначення субсидії на оренду житла без участі наймодавця, якщо є укладений договір з юридичною особою або якщо наймодавець — фізична особа чи фізична особа — підприємець відмовилися від компенсації витрат, зазначивши про це в заяві про надання субсидії на оплату найму житлового приміщення. Така можливість спрощує механізм звернення для наймача та зменшує адміністративне навантаження на наймодавця.

Окрім зазначеного, зміни також спрямовані на спрощення механізму отримання субсидії для наймачів житла, зокрема:

- Врегульовано процедуру відмови від отримання допомоги на проживання в разі призначення субсидії на найм житла. Тепер особа, яка отримує допомогу на проживання і якій призначено субсидію на найм житла, повинна протягом 14 робочих днів з моменту отримання відповідного повідомлення від Пенсійного фонду України подати письмову або електронну згоду на припинення виплати допомоги на проживання, що спрощує процес повідомлення для наймачів та оптимізує управління виплатами для державних органів.

- У разі припинення виплати субсидії на оренду житла ВПО надано право на поновлення виплати допомоги на проживання за умови подання відповідної заяви та дотримання встановлених критеріїв, що гарантує продовження державної підтримки для тих ВПО, хто найбільше її потребує.

- Відкориговано формулу розрахунку обов’язкового платежу й розміру субсидії для наймачів, яка тепер забезпечує надання субсидії, якщо витрати домогосподарства на оренду житла в межах соціальних нормативів перевищують 20% доходів, що сприяє збільшенню суми виплат.

- Для домогосподарств із доходом, що не перевищує двох прожиткових мінімумів на особу, та за наявності в складі родини представників вразливих категорій запроваджено адаптивну формулу розрахунку обов’язкового платежу, яка враховує співвідношення доходу домогосподарства до прожиткового мінімуму, а також коригувальний коефіцієнт базової норми оплати за найм. Це сприяє зменшенню фінансового тиску на такі родини й забезпечує більш адресну підтримку.

- Оновлено середню споживчу ціну оренди житла згідно з даними Держстату за поточний рік, що дає змогу враховувати актуальні ціни під час визначення розміру субсидії та сприятиме збільшенню її розміру.

Зміни торкнулися й отримання компенсації витрат з боку наймодавців:

- наймодавцям — фізичним особам та фізичним особам — підприємцям надано право вибору на отримання або відмову в отриманні компенсації частини податку на доходи фізичних осіб або єдиного податку та військового збору за надання житла в найм, що дає змогу наймодавцям самостійно визначати доцільність отримання компенсації з урахуванням індивідуальних податкових обставин;

- конкретизовано порядок розрахунку компенсації витрат окремо для кожної групи наймодавців залежно від обраної ними системи оподаткування, що дає можливість враховувати особливості податкового навантаження кожної категорії наймодавців;

- на відміну від фізичних осіб та фізичних осіб – підприємців надання компенсації витрат за надання житла в оренду для юридичних осіб не передбачено, що свідчить про диференційований підхід держави до суб’єктів орендних правовідносин.

Відтак, оновлена програма субсидії на найм житла та компенсації витрат наймодавцям є важливим кроком до формування ефективної та справедливої системи підтримки ВПО і розвитку ринку оренди житла в Україні. Завдяки вдосконаленим підходам до розрахунку субсидій, спрощеним процедурам і розширеному колу учасників державна допомога стає доступнішою, а орендні відносини — прозорішими.

Модернізація програми демонструє готовність держави оперативно реагувати на потреби громадян і впроваджувати сучасні, адаптивні рішення. Розширення можливостей отримання субсидій на оренду житла — це не лише підтримка сьогодні, а й стратегічна інвестиція в довготривалу житлову стабільність. У перспективі ця ініціатива може стати важливим елементом державної житлової політики для сталого вирішення житлових потреб як внутрішньо переміщених осіб, так й інших.

#Право на захист